Ужасы украинских цирков: посмотрите, как издеваются над животными

45-річний Руслан двадцять років дресирував ведмедів. Годував їх з пляшечки. Вони жили в його квартирі. Руслан не розуміє, як цирк може бути без звірів. Каже: “Без них він загине як мистецтво”.

29-річний Олександр Тодорчук півтора роки тому заснував ініціативу UAnimals для захисту тварин. Він активно виступає за те, щоб українські цирки припинили експлуатувати звірів у своїх номерах.

Ці два полюси ніяк не можуть зійтись. Для циркових артистів тварини – частина родини. І жодні аргументи про невідповідні умови, дику природу і гуманність не перекреслять їхню віру в те, що звірі з ними щасливі.

Натомість в Україні все більше людей готові виходити на вулиці, щоб заявити свою позицію: тварини не повинні бути в цирках, на хутряних фабриках чи притравочних станціях (місця, де мисливських собак тренують на диких тваринах).

Якщо у квітні на марш за права тварин вийшло кілька сотень людей, то у неділю, 15 жовтня, лише у Києві на акцію прийшло близько 5000 активістів.

“Українська правда. Життя” спробувала розібратися, як звірам живеться у цирках, хто контролює дотримання їхніх прав і чи почують артисти вимоги активістів, які у неділю вийшли на марш за права тварин.

АНТУРАЖ РОДОМ З СРСР

Національний цирк України. Центр Києва. Старенькі приміщення і штори родом з СРСР підказують, що цирки держава не балує.

Тут тварини не лише виступають, але й живуть. На одному поверсі.

Нам кажуть, що тут зараз лише коні, собаки і морські леви. Решта – на гастролях.

У кінці коридору – кімната для коней. Біля кожного скакуна – брусок солі. Під копитами – м’яка тирса.

Дресирувальниця Марина Новосьолова каже, що коні гуляють на арені 6 годин на добу. На вулицю тварин не виводять узагалі – немає куди.

На місця, де утримують інших звірів, ми подивитися не можемо, бо “вольєри подорожують разом з ними”.

Заглядаємо у щілини зачиненої на замок кімнати з написом “Осторожно, хищники”.

Всередині вікон не видно. Кімната нагадує склад або гараж.

Навпроти – загратоване приміщення з басейном і віконцем, звідки проблискує сонячне світло. Це – для морських левів, які приїхали на гастролі з Бельгії.

Їхній дресирувальник каже, що там права тварин чітко контролює держава.

І згадує приклад Іспанії. Коли він там працював, спеціалісти перевіряли і його, і тварин щодва місяці.

В Україні про такі часті перевірки наразі можна лише мріяти.

ЗВІДКИ ЦИРКИ БЕРУТЬ ТВАРИН

Постачальниками звірів у цирки були зоопарки. Коли народжувалось потомство, його купували дресирувальники.

Втім, Київський, Харківський, Менський, Меденинський, Маріупольський, Миколаївський, Рівненський та Вінницький зоопарки сказали нам, що не співпрацюють з цирками і не продають їм тварин.

– Де цирки беруть тварин? – питаю Новосьолову.

– У зоопарках.

– Вони сказали, що не віддають звірів у цирки.

– Брехня! Чуєш, зоопарки кажуть, що тварин нам не дають! – гукає до колеги, який проходив повз. – Щось нове.

– Зоопарки, які входять до асоціації (Європейська асоціація зоопарків та акваріумів – УП), віддають і отримують тварин за програмами обміну. Ніхто з них тварин у цирки не віддає, – пояснює зоозахисниця Марина Шквиря. – Але є ще маса приватних звіринців, розплідників, контрабанда…

На сайті ЄАЗА вказано, що кандидатами на вступ в асоціацію є три українські зоопарки: київський, харківський та миколаївський.

Щоб купити екзотичну тварину – достатньо погортати сотні оголошень на OLX чи Zakupka.

Телефоную на один з номерів, який продає левенят.

– Знаєте Конча-Заспу під Києвом? – питає чоловічий голос. – 90% замовлень звідти. А з українськими цирками ми не працюємо.

Друге оголошення “спрацювало”.

– Левенята у нас зараз є, але минулорічні. Маленьких немає уже, – каже працівниця розплідника.

– А ви співпрацюєте з цирками і продаєте левенят для дресури? – питаю.

– Так, звісно. За місяць зателефонуйте, левиця начебто вагітна, але ще не зовсім зрозуміло. Документи усі будуть: ветеринарні, походження тварини.

Одне левеня – 2000 доларів.

Коли телефоную сюди як журналіст, чую: “Тварин у цирки не віддаємо”.

ЯК НА ТВАРИН ВПЛИВАЮТЬ ЦИРКИ

Директор ДП “Державна циркова компанія України” Сергій Кабаков переконує, що звірів годують за нормами, вони “не з’їдають усього, що положено”. І додає, що у цирку є всі умови для їхнього утримання.

Закиди зоозахисників щодо жорстокого дресирування звірів Кабаков та Новосьолова заперечують.

– Я залежу від здоров’я своїх собак. Егберт – від своїх морських левів. Кажуть, ми використовуємо електрошокери, – дратується дресирувальниця. – У вас вдома є собака чи кіт? Щодня бийте її електрошокером. Подивитесь, чи вона підійде до вас обійматися.

– Коли дресирувальник бачить, що тварина не може виконати якийсь трюк, пробує зробити інший. Дресирування іде за принципом підгодовування: зробив трюк – отримав їжу. У кожного є свої солодощі, – додає директор Держцирку. –

Собака любить вирізку. Ведмідь – згущене молоко, шматочок цукру, печиво. У нас по документах навіть є підгодовування на час репетицій.

ПРОГНИЛІ ЗУБИ ЧЕРЕЗ ШОКОЛАД

В Україні немає жодної статистики, звітів чи досліджень щодо психологічного і фізичного здоров’я тварин у цирку, вже не кажучи про порівняння цирків і шапіто.

Однак показовими є центри реабілітації ведмедів. Їх в Україні 4.

У Центрі реабілітації бурого ведмедя у Національному природному комплексі “Синевир” живе 21 звір. Практично усі – циркові.

За словами ветлікаря реабілітаційного центру Михайла Маслея, ведмедів дуже часто привозили хворими.

Найперше – це проблеми з зубами через те, що чотирилапих годували солодощами і шоколадом.

Через надмірне споживання цукру ведмеді навіть можуть хворіти на підвищений інсулін.

У “Синевирі” є чотирилапий, в якого прогнило нижнє ікло. Щоб тварина не мучилась, спеціалісти повністю видалять кістку і вставлять штучну.

– У наших ведмедів був порушений обмін речовин, є захворювання підшлункової залози, – каже ветлікар. – Від цього весь організм страждає. Недавно в одного ведмедя виявили каміння у жовчному міхурі.

Для ведмедя – це не нормальна хвороба.

– Хто живе з людиною – хворіє на людські хвороби, – додає лікар.

Усі косолапі, котрі потрапили до притулку, мали дистрофію м’язів через те, що багато часу проводили у клітках і мало рухались.

Чотирилапим, які танцювали, повиривали ікла і кігті, тому вони ніколи не повернуться до природного способу життя.

Усіх ведмедів тут стерилізують.

– Розмножувати і куди їх дівати? Наша задача – показати людям, що ведмідь повинен жити не в цирку, а в дикій природі, – пояснює Маслей.

НЕВЛОВИМІ ШАПІТО

За якою схемою працюють заборонені в Україні пересувні цирки, нам розповіла зоозахисниця Марія Трупова.

За її словами, в Україні є декілька так званих продюсерських центрів. Вони мають вивіски “цирк”, організовують гастролі, але на балансі не мають жодної тварини.

– На початку року дають оголошення, я бачила їх, набирають гастрольні трупи. Ті, що приїжджають з тваринами, ніде офіційно не фігурують. Коли приходиш на перевірку – власника нема. Чиї тварини? Невідомо. Це порушення закону.

До того ж, тварини повинні жити у певних умовах. Є порядок утримання та розведення тварин в неволі. Це наказ, затверджений Мінекології.

– Там чітко прописаний розмір вольєрів: ведмідь – 30 метрів, вовк – 20 метрів. Жираф і слон – по 150 метрів. Для слона ще й басейн обов’язковий. Вони не можуть створити їм такі умови.

Раніше, коли цирк приїжджав у місто, мав отримати дозвіл від ветеринарів. Тепер такого правила немає.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ТВАРИНАМИ ПІСЛЯ ЦИРКІВ

Коли тварина виходить “на пенсію”, а зоопарки не хочуть її брати до себе, цирк продовжує звіра утримувати до смерті, переконують директор Держцирку і дресирувальниця Марина Новосьолова.

Бо в Україні немає центрів, які готові приймати до себе “списаних” артистів.

– Проблема з цим. UAnimals кажуть, що притулки є. А дресирувальник півроку не міг нікуди ведмедя здати, – обурюється Кабаков. – Возив його за собою, годував… На вулицю тварину ніхто не викидає. А домашні тварини зазвичай залишаються у дресирувальника вдома.

Зоопарки, про які ми уже згадували, кажуть, що у них немає циркових тварин. За винятком Київського (одна ведмедиця, яка живе там 20 років) і Харківського (один ведмідь).

Слова артистів про те, що списані звірі залишаються у цирках, зоозахисники заперечують.

– Хай покажуть, де вони живуть! Ми знаємо точно, що їхні тварини постійно опиняються у різних приватних звіринцях, – каже зоозахисниця Марина Шквиря. – Вони вважають, що для тварини це пенсія. Ні. Тварину продовжують експлуатувати.

В “Тайгані” леви з Держцирку були – непотрібні, старі. Власники ресторанів кажуть: “Ми викупили ведмедя із цирку, бо він там був нікому не потрібний”.

НЕОБЛІКОВАНІ

В Україні немає жодного реєстру циркових тварин. Ні електронного, ні паперового.

Ні у міських ветеринарних службах, ні у Держекоінспекції, яка за законом мали б контролювати здоров’я та умови утримання тварин.

Державна циркова компанія рахує лише “своїх” тварин у 7 цирках: 124 звіра придбані за бюджетні кошти, і ще 163 є власністю дресирувальників.

Ніхто не може сказати, скільки тварин загалом є в українських цирках, звіринцях та шапіто, вже не кажучи про реєстр власників екзотичних звірів.

І це головна проблема, каже зоозахисниця Марія Трупова.

– Перша причина проблем з тваринами у нас – безвідповідальність власників. Викине людина тварину – її мають притягнути до відповідальності.

От зараз за законом можна отримати до 8 років ув’язнення за жорстоке поводження з тваринами. От доведіть, хто власник тієї тварини. А так закон прийняли, і що? Багатьох притягнули до відповідальності?

Тому, на думку зоозахисників, треба створити реєстр тварин і їхніх власників, вживлювати чіп тварині змалку – тоді легко встановити власника ведмедя, який опинився в пересувному звіринці, чи лева, придбаного для розваги в ресторані.

В системі власника побачили – і притягнути до відповідальності.

– Держпродспоживслужба обіцяла нам робочу групу, але щось все затихло.

ПЕРЕВІРКИ. І ЩО?

Є дві структури, які можуть перевіряти цирки, звіринці і розплідники: Держпродспоживслужба і Держекоінспекція.

За законом, цирки перевіряють лише раз на три роки, каже перший заступник начальника Держпродспоживслужби Олександр Овчаренко.

Але через мораторій на перевірку суб’єктів господарювання їх не перевіряли з 2014 року.

– Якщо мораторій не продовжать, у 2018 перевіримо всі суб’єкти господарювання, які утримують тварин, – пояснює Овчаренко.

Перед мораторієм штрафи за порушення були мізерні: від 17 до 102 гривень.

– 340 – це був супермегаштраф, – додає посадовець.

Та й цирки знали, коли до них прийдуть. Графік перевірок висів на сайті ДРС.

Держпродспоживслужба має право на позапланові перевірки. Але лише за зверненням фізособи – будь-кого з нас.

Та перед цим перевірку погоджує ДРС та Мінагрополітики.

– 2 тижні на погодження – це чудо! А так чекаємо до 3 місяців! – розповідає Овчаренко.

За його словами, ситуація покращиться у 2018-му, тоді служба матиме право приходити в місця утримання тварин без попередження. Та й штрафи значно більші.

В Держекоінспекції теж скаржаться на обмежені умови роботи.

У секторі держеконагляду тваринного світу та біоресурсів працює аж 1 людина – її завідувач: Василь Коротецький.

Прийшов на посаду декілька тижнів тому за конкурсом. Зараз у службі триває реорганізація.

– В нас по цирках і звіринцях навіть нема окремої людини, яка б за це відповідала. І не було. Навіть статистики нема. Я один відповідаю за весь тваринний світ.

Коротецький переконує, що служба реагує на звернення громадян. Інспектори виїжджають і перевіряють документи на тварин, хто власник.

Якщо документи не в порядку – мають право вилучити звірів у пристосоване місце до рішення суду. У зоопарк, наприклад.

Надійшло звернення на гарячу лінію про смерть жирафи у пересувному цирку “Кобзов” у Рівному – його скерували до регіональної екоінспекції. Результатів ще немає.

– Коли екоінспекція приїжджає, то зазвичай пише, що все гаразд. Якщо активісти її супроводжують, пише правду, – каже зоозахисниця Марина Шквиря.

Кілька років тому ми змушували їх приїжджати. Але й приїзд ще нічого не означає. Бо порушення ще треба потім доводити, судитися і так далі. Вони просто не хочуть працювати.

Василь Коротецький обіцяє: коли доукомплектують штат, він зможе оперативно реагувати на порушення прав тварин і перевіряти регіональні філії.

Втім, на думку зоозахисниці, у перевірках цирків немає сенсу.

– Щоразу перевірка побачить одне і те саме! Як би цирк не старався, він фізично не може забезпечити тварині її потреби, – пояснює Шквиря. – Навіть за українським законодавством тварина повинна мати можливість нормально рухатись, мати достатньо природного світла, відпочити, відійти від стресу. Зебра не може жити поруч з тиграми.

А ще тварини повинні мати природне оточення, ходити по нормальному субстрату, лазити деревами, бігати, щось рити залежно від виду.

У цирку цього немає.

Тварини в Національному цирку України. Відео: UAnimals

– Як фізично будівля цирку може забезпечити ці умови? Для цього потрібно хоча б площу київського зоопарку. Тому тварин у цирках потрібно однозначно заборонити, – вважає зоозахисниця.

ЧИ ГОТОВІ ДО ЗАБОРОНИ ЦИРКИ?

– Я вважаю, що йде планомірне знищення циркової культури в Україні, – різко заявляє дресирувальниця Марина Новосьолова. – Бо допомоги від держави і підтримки немає ніякої, але півтора роки тому пішов сигнал “фас”, і ми тільки те і робимо, що відбиваємось.

Причиною такого сигналу Новосьолова називає приміщення цирків у центрах міст. Мовляв, хтось зацікавлений в тому, щоб відібрати “ласий” шматок землі. Так вважали й інші циркові артисти, з якими ми спілкувалися у липні.

– Приходять до нас під цирк дівчата: “Свободу лисичкам!”. Підіть в універмаг “Україна” – там на другому поверсі салон хутра. В наших цирках працює 4 лисиці, а скільки шкірок лисиць там? Давайте все називати своїми іменами.

Я не бачу пікетів біля фабрик хутра. Чому? Бо це бізнес, який дасть по голові. Ви любите тварин – допоможіть нам вибити землю для літніх квартирок для тварин, про які ви так питаєте.

Не такий категоричний директор держцирку. Кабаков готовий підтримати заборону пересувних цирків і звіринців, але вважає, що стаціонарні держцирки мають усі умови утримання тварин.

– Ми, як структура, і наш народ ще не готовий до того, щоб припинити цирк з тваринами, – переконує директор.

Втім, каже, що держцирки готові поступово виводити тварин.

– Я сьогодні проти повної заборони. Але ж є сільськогосподарські тварини: кішки, собаки, кури, коні… Ми готові до діалогу. Потрібен перехідний період. Що робити з тваринами, які сьогодні є в цирках? На вулицю викинути?

Тварина, яка жила в сім’ї, не буде жити в зоопарку. Не один випадок був, коли тварину здавали в зоопарк, а стадо її не приймало, і тварина помирала: закльовували, забивали…

Аргументи цирків проти заборони тварин у номерах зоозахисниця називає лукавством.

– Якщо заборонять циркову діяльність в Україні, це не означає, що хтось має право забрати диких тварин у власників. Це їхні тварини і їхнє право вирішувати, – каже Шквиря. – Вони можуть продати їх у країни, де ще не заборонені цирки, чи утримувати вдома. Або їхати за кордон і виступати там.

Якщо вони люблять тварин так, як стверджують, нехай будують реабілітаційні центри. Проблема циркових тварин не зникне всюди, проте країна за країною ця практика відійде і Україна вже до цього готова.

Під час маршу за права тварин активісти оприлюднили універсал – дорожню карту, чого вони планують досягти до 2025 року: чітке право власності на тварину, відповідальність власників, сприяння створенню зоополіції, розвиток центрів реабілітації для тварин, які постраждали через людину та інші.

Источник